Стандартна версія
Комісіяз регулювання азартних ігор та лотерей
ГоловнаСтатті та публікації27.10.2021, 12:10

Інтерв'ю Голови КРАІЛ Івана Рудого виданню «НВ»

Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий поспілкувався з виданням «НВ» щодо легалізації сфери азартних ігор в Україні, та щодо діяльності КРАІЛ зокрема.

Як ви ставилися до грального бізнесу до його легалізації в Україні?

— З розумінням і повагою. Вважаю, що це абсолютно здорова сфера, яка потрібна сучасній державі. Те, що в нас її загнали в тінь, — одна з найбільших помилок.

Тисячі людей залишилися без роботи, гроші пішли в тінь, і з цими проблемами ми боремося й досі. Нелегали дуже зміцніли, адже для цього існували всі умови.

Що ви знали про нелегальний гральний бізнес до 2019 року?

— Усі бачили, як на кожному кроці з’являлися кіоски під виглядом лотереї, і це були зовсім не лотереї.

Варіантів вести нелегальний бізнес загалом було дуже багато. Починаючи з того, що самі казино працювали «за дзвінком», і правоохоронці ділилися з ними інформацією про те, коли їх перевірятимуть, отримуючи відсоток.

Пізніше з’явилися так звані «казино на виїзд»: грубо кажучи, знімався великий котедж, туди їхали люди з обладнанням, які запрошували гостей і проводили ігри.

На моє глибоке переконання, усе це сталося тому, що за рік-півтора до заборони грального бізнесу в Україні його заборонили в Росії. І за час, доки ця сфера працювала у нас, а в Росії була заборонена, мільярди перетекли в Україну. Потім просто надійшов дзвінок, після якого в Україні заборонили азартні ігри. От і все.

Чому ви вирішили податись на посаду голови КРАІЛ?

— Ходили чутки, що якщо цей орган з’явиться, то потенційно це буде дуже корумпована організація. Я розумів, що цю історію треба очолити лише з чистими думками.

На прикладі цієї реформи треба було показати, що Україна готова до нововведень і готова чесно вести свою політику. Я подумав, що якщо це потрібно зробити добре, потрібно зробити це самому. У моєму розумінні це було круто.

Як ви оцінюєте роботу КРАІЛ за рік?

— Загалом оцінюю круто. Я називаю це паровозиком, який зміг. Усі казали, що нічого не вийде, нас задушать правоохоронці, завалять депутати, ми нічого не зможемо прийняти тощо. Ці аргументи давали нам іще більший стимул зробити все правильно.

Коли я приходив на цю посаду, ми готові були запустити ринок до Нового року. Уже за два з половиною місяці роботи КРАІЛ надійшли перші ліцензійні платежі до бюджету. Ідеться про роботу державного органу, створеного з нуля.

Я самостійно зареєстрував Комісію, сам ходив за печаткою. У нас ніхто ніколи не ставив питання про те, де буде приймальня, службовий автомобіль, ремонт, штат і всі інші атрибути держслужби. Ми зробили все навпаки, ми не билися за бюджет, а виконували своє завдання.

У цьому плані мені дуже пощастило з членами Комісії, бо на старті це були люди, які робили все. Починаючи від ксерокопій, оскільки власного принтера у нас не було, і закінчуючи правками на власних ноутбуках на колінах у Кабміні, поїздками у службових справах власними авто та просто на метро. У такому тісному хаосі ми дуже круто стартанули і задали ритм, за яким ми зараз працюємо.

Що відбувається у відносинах між КРАІЛ і Мінфіном?

— Мінфін вимагає внести зміни, які суперечать закону. Конкретний приклад — вимога персоналізувати дані, які будуть у системі державного моніторингу. У нашому законі це прямо заборонено, ми зобов’язані дотримуватися конфіденційності цих даних.

У цьому сенсі добре застосовувати всі принади держслужби. Існує закон, і я як держслужбовець повинен діяти чітко за цим законом.

Мінфін пропонує знайти варіант розкриття цих даних. Але давайте краще робити все згідно за законом. Можливо, вони думають, що якщо поставити цю ситуацію на гальмо, ми здамося. Але ми не здамося. Ми підемо й скажемо, що нам не дають працювати. І тоді розпочнуться компроміси.

Насправді, у цій справі ми не новачки. Узгодження подібних питань — це величезна шахова партія, у якій сторони або знаходять компроміс, або хтось здається.

Мінфін пропонує перевіряти кожного гравця та джерела походження його коштів?

— Так. Причому цю інформацію хочуть передавати до податкової та держслужби фінансового моніторингу. Це просто вб'є ринок.

Це треба робити, якщо існують якісь кримінальні справи. Безумовно, тоді треба відкривати всі дані щодо конкретної людини та перевіряти її.

Але просто під час реєстрації гравця відкривати всі дані про нього для кількох наглядових органів — це неправильно. Тоді ніхто не гратиме, ну чи піде в нелегальне казино. Усі світові регулятори підтримують таку позицію. Навіщо винаходити велосипед, яким уже всі їздять.

Чому КРАІЛ не отримала повноважень закривати нелегальні заклади?

— Не знаю. Напевно, основна причина полягає в тому, що ми маємо правову державу, і це частина юрисдикції правоохоронних органів. А ми не є правоохоронним органом.

Було б дуже круто, якби ми мали можливість накладати арешт, закривати тощо. Але, на жаль, поки що так прописано. Закон дуже не ідеальний, його потрібно доопрацьовувати, у ньому є багато колізій і завдань, які не можна вирішити.

По суті, якщо до нас надходять звернення щодо нелегальних закладів, ми перенаправляємо цю інформацію до поліції чи СБУ. Тобто ми є додатковими руками в ланцюжку.

Я думаю, що за рік-два поступових законодавчих змін ми зможемо вийти на хороший кейс інших регуляторів, які мають повноваження блокувати рахунки, дивитися банківські транзакції, забороняти робити перекази. Це дуже велика робота, і світові регулятори йшли до цього роками. Ми працюємо один рік, і в принципі ми маємо все встигнути.

Будемо відвертими, нелегальний ринок існує в усьому світі. Просто він існує в хорошому та правильному співвідношенні з ліцензійними операторами. В ідеалі це співвідношення становить 80%/20%.

Комісія виконує більше інформаційну функцію та просто передає дані про нелегалів?

— Ми передаємо дані, проводимо моніторинг, відстежуємо нелегальні сайти, надсилаємо листи правоохоронцям. Якщо правоохоронці якимось чином гальмують — ми підключаємо додаткові компетентні органи й починаємо ставити запитання щодо їхньої роботи. Поки що ця модель не ідеальна, але ми за нею працюємо.

Знаєте, скільки коштує «кришування» одного нелегального залу гральних автоматів? 2000 грн. Це абсурд.

Умовно, якщо якийсь сержант Іваненко заходить до закладу і йому дають 2000 чи навіть 3000 грн — він не розуміє, що конверсія цього бізнесу набагато більша. Це найприкріше, і на цьому наживаються шахраї.

Чому люди продовжують ходити до шахраїв? Бояться реєстрації в легальних залах?

— Я можу тільки пофантазувати з цього приводу. Понад 10 років люди так робили. Вони не хочуть винаходити щось нове.

Їм так зручно, вони знають, як це працює, для них розробляють системи лояльності, їм пропонують подарунки у вигляді безкоштовного алкоголю. Найстрашніше — коли знаходять трупи неподалік нелегальних клубів, де поширюють наркотичні речовини.

Пам’ятаю, ще до того, як я розпочав роботу в Комісії, у Києві на Борщагівці була невелика будка з гральними автоматами, де не було навіть повітря, але все одно сиділи люди. Переважно, це були наркозалежні, які використовували це як кімнату відпочинку. Подібні малозахищені й низькі соціальні верстви населення підтримували нелегальний бізнес.

— Але ж це не аудиторія легальних казино?

— Звісно ні. Але й прості робітники, які мали втратити всі гроші, на думку противників легалізації, не є аудиторією казино.

Це подвійні стандарти, якими маніпулюють.

— Тобто ми не маємо людей, які хочуть ходити до легальних залів?

— Ні, такі люди є, і ми бачимо, що вони ходять до таких залів. Питання в тому, що, наприклад, якщо хтось звик дивитися піратські фільми в інтернеті, він не витрачатиме гроші на легальний контент. Потрібно змінити це ставлення в голові.

Напевно, у нашій країні ще не всі дійшли того, щоб не давати хабаря поліцейським. Багато хто продовжує це робити, незважаючи на те, що сума штрафу часто менша, й оплатити його досить просто. Це певне мислення, яке треба подолати. Чи то спадщина Радянського Союзу, чи умови, у яких ми жили, призвели до того, що ми завжди шукаємо якісь обхідні шляхи.

Нелегальні казино готові зробити все, щоб людина прийшла й витратила гроші. Ліцензійні оператори, навпаки, допоможуть клієнтові, коли він перебрав із алкоголем, додати себе до списку гравців, яким обмежений доступ до азартних ігор.

Я чув, що в Реєстрі гравців, яким обмежений доступ до азартних ігор, зараз лише 70 імен. Це правда?

— Так, зараз там трохи більше 70 імен. Але ми говоримо про список людей, які самостійно обмежили доступ до азартних ігор. Або члени їхніх сімей подали таку заявку.

Можливо, не всі поки що знають, що така функція працює. Можливо, частина людей ще не усвідомлює свою проблему, і їм тільки доведеться прийти до цього.

Це досить довгий процес і, як на мене, той факт, що в цьому списку вже є люди, це здорово. Ця тенденція розвиватиметься. Потрібно проводити подальші програми, інформаційні кампанії та пояснювати людям, що можна обмежити себе від азартних ігор на певний період. На пів року, рік чи навіть п’ять років.

Арешт Євгена Гетьмана: що сталося і як це вплинуло на імідж КРАІЛ?

— Безумовно, це вдарило по іміджу КРАІЛ. Для мене було великим здивуванням, що під час параду до Дня Незалежності центральними каналами в рядку крутилася ця новина.

Моя позиція така: я чекаю на рішення суду. Тільки після цього рішення я щось коментуватиму. Ми цілковито співпрацюємо з правоохоронними органами й надаємо всю інформацію.

Під час обшуків я добровільно надав доступ до свого телефону й комп’ютера, дав можливість прочитати свої листування, хоча цього не вимагали. Нам приховувати нічого, це факт, який відбувся, тому ми чекаємо на рішення суду.

У приміщенні КРАІЛ стоять камери та наклейки НАБУ з попередженням про відеозйомку. Це з’явилося після обшуків?

— Ні, це було ще до обшуків.

До мене на прийом часто хотіли потрапити представники бізнесу й супутніх сфер. Незважаючи на те, що я ні з ким не зустрічався, я розумію, що якщо до мене заходить якась людина, то краще, щоб це було.

Це певний превентивний захід, аби не було можливості розпочинати розмови, від яких може стати гірше.

Скільки грошей КРАІЛ залучила до бюджету України за рік роботи?

— Якщо ми говоримо виключно про ліцензійні збори — це 1,3 млрд грн. Але ми Ми впевнено йдемо до цифри 1,5 млрд грн.

В принципі запуск ринку грального бізнесу — це цілий сектор економіки, який спричиняє розвиток інших сфер. Станом на літо 2021-го було відкрито близько 2000 робочих місць із середнім фондом оплати праці 37,5 млн грн. Це додаткові податки з робочих місць.

Крім цього, є ремонтні роботи, які вже провели оператори на суму близько 311 млн грн, і з яких вийшло близько 62 млн грн податків.

Найбільший бонус, який я бачу, — дуже велика інвестиція у сферу інформаційних технологій. Компанії в Україні отримали багато замовлень від грального бізнесу.

Легалізація — це робочі місця, починаючи від покоївки, і закінчуючи фабриками, які шиють одяг для круп'є. Навіть той факт, що таксисту вдається виконувати більше замовлень, пов’язаний із відкриттям ринку грального бізнесу. Можна побачити багато туристів у Києві, Одесі й інших містах, які, серед іншого, також ідуть грати до легальних закладів.

Це туризм, готелі, ресторани… Це дуже класна історія.


Посилання на інтерв'ю на сайті «НВ»: https://bit.ly/3CjYwYt .

Помилка...
Некоректний ввод...
Невірний захісний код...