Інтерв’ю Голови КРАІЛ Івана Рудого журналу Gambler: Потрібні надлегкі умови ведення грального бізнесу. Працювати «втемну» має бути невигідно

Про те, що цікавого відбувалося на українському ринку гемблінгу впродовж 2023 року та на що очікувати у 2024-му читайте в ексклюзивному  інтерв’ю Голови КРАІЛ Івана Рудого журналу Gambler. 

 Що зробили за рік

– Іване, зазвичай наприкінці року заведено підбивати певні підсумки. Що можете сказати про 2023 рік для сфери азартних ігор в Україні?

– Якщо ми говоримо про роботу регулятора, то тут важливо зазначити, що КРАІЛ – один з небагатьох органів ЦОВВ, хто перевиконав план. Ми вже маємо виконання  плану на 117%. Це свідчить про те, що зростає динаміка надходжень до державного бюджету від грального бізнесу, саме від ліцензійних платежів, організатори хочуть заходити на ринок, і вони заходять, а інші продовжують свою діяльність. Цим процесом я задоволений.

– Говорячи про певні тренди і тенденції 2023 року, чим жив ринок? Як би ви сформулювали головні тренди протягом майже 12 місяців?

– У першу чергу, це адаптація і ведення бізнесу в наших реаліях сьогодення, в умовах повномасштабної війни. Це велика трагедія, яка зачепила всі сфери діяльності без винятку, в тому числі і гральний бізнес. Але в 2023 році ми бачимо активне його відновлення, тобто продовжують відкриватися гральні заклади, відбувається багато заходів, і Україна до них теж долучалася на світових майданчиках  – це міжнародні саміти в Норвегії, Латвії, Швейцарії, Нідерландах тощо. Також в лютому 2024 року відбудеться великий захід в Лондоні, де Україна є найбільш очікуваною гостею, оскільки сама наша країна – це зараз загальний тренд.

Головний  же тренд конкретно в гемблінгу – вистояти, утриматися в тих реаліях, в яких ми опинилися. Це основна мета. Про інші аспекти говорити зарано.

Питання виживання – це вже великий успіх, тим паче гемблінг-індустрія – це повноцінний сектор економіки,  який дає значну кількість робочих місць. Якщо ми говоримо про наземні казино, це не тільки круп’є і швейцари на вході, але і співробітники фабрик, що відшивають одяг, фірм, які обслуговують устаткування, обладнання тощо.

Крім того, багато гральних залів відкривалися з нуля, туди вкладалися кошти, а коли почалися прильоти, маржинальність дуже впала, тому в організаторів зараз дуже важкі умови. Але вони впораються. Ми бачимо розмір надходжень в податковій частині, тому наразі підживлення економіки від сфери гемблінгу надпотужне.

Також КРАІЛ – один із небагатьох, хто повністю забезпечує виконання плану надходжень за плановим показниками. Це ті гроші, на які розраховує насамперед оборонний сектор. Тому наша місія надважлива, і мотивація зараз в людей – допомогти країні та зробити все можливе для перемоги.

– Яка ситуація була і є станом на кінець року з ліцензіями? Хто прийшов та пішов з ринку, наскільки це складний процес? Особливо, враховуючи фактор, що в Україні найдорожчі ліцензії в Європі.

– Про розвиток грального бізнесу в Україні говорять цифри. Цьогоріч ми видали 13 нових ліцензій на провадження діяльності, 4 ліцензії з надання послуг B2B, а також цього року ми вперше видали ліцензію на букмекерський пункт. Власне, тенденція до видачі була завжди – ми могли не видавати певний час лише через те, що не було кворуму.

Якщо дивитися з позиції бізнес-моделей, багато організаторів та інвесторів розуміють, що зараз, на початку, набагато цікавіше і легше проінвестувати сферу гемблінгу, ніж через 2-3 роки. Бо війна закінчиться, Україна переможе, і тоді питання участі в сфері українського гемблінгу буде дуже фінансово рентабельним. Це закладається на перспективу.

Ми також бачимо, що є повага до українського гравця. Цікавий факт із Британії: з території України гравці можуть зайти на сайт британського онлайн-казино, але лише з ціллю ознайомлення. Зареєструватися і грати в азартні ігри можливості в них не буде, оскільки британське онлайн-казино не має ліцензії КРАІЛ. Така заборона існує з поваги до законів України. Іноді це навіть прописано у правилах британських онлайн-казино.

Тож, коли відкриються наші кордони в широкому сенсі, то треба чекати потоку гравців з усього світу.

 Інвестиції та податкове питання

– Наразі інвестиції в український гемблінг є доволі обмеженими іноземні зі зрозумілих причин. Тим не менш, напевно, тривають якісь перемовини? Можливо, зробите анонс на 2024 рік: чи є якісь нові ідеї, бренди, міжнародний гравець?

– Скажу більше: цього року до нас надходив перший пакет інвестиційної ліцензії. Так, він був дуже сирий, але над ним працюють, наразі ведуться перемовини. Зацікавленість в Україні з боку іноземних інвесторів є, і вона велика.

Важливим фактором тут є і перспективи членства України в ЄС. Цей момент також мотивує інвесторів.

Крім того, ми бачимо очікування у лотерейній сфері. Весь світ очікує на впорядкування лотерейного законодавства в Україні, і в цьому напрямі так само є зацікавленість світових операторів заходити до нас для ведення бізнесу.

 – Наразі в Україні відносно небагато саме наземних казино. Чи є бачення того, як варто розвивати офлайн-гемблінг, підтримувати його? І коли саме – активізуватися під час війни, або ж це краще відкласти на повоєнне відновлення?

– Наземний сектор дійсно найвразливіший. Його важче за все підтримувати. В інтернеті ж набагато легше знайти спосіб витратити свої гроші, і не потрібно кудись виходити, тобто це мінімум складнощів.

Але це сфера розваг: як для деяких сходити до театру, так для інших – до казино. Це своєрідна естетика. Як же підтримати наземні казино? Я знаю, що деякі туристичні організації роблять практично цілі тури. Заповзяті українці знають любов наших сусідів до азартних ігор. Наприклад, якщо говорити про країни Азії, там люди дуже азартні, з ними варто проводити розмови, що таке лудоманія та які наслідки можуть бути.

З боку держави також робилися певні кроки підтримки. Свого часу була постанова КМУ № 314, яка позбавляла можливості анульовувати ліцензії за несплату, тобто давала можливість відтерміновувати платежі. Були спроби знайти певну зручну податкову модель – пам’ятаємо історію зі спрощеною системою, 2% податку.

Але тут питання глибше. На мою думку, без чіткого профільного закону питання податків буде завжди «висіти в повітрі». На жаль, це так само стоп-фактор для наших інвесторів. Якщо поставити себе на їхнє місце, то коли ти не розумієш схему, не бачиш чітких правил, про які інвестиції взагалі можна говорити.

Наразі не ведуться перемовини щодо пільгових умов для організаторів наземного ринку. Тут треба бути відвертими – війна прийшла в кожну домівку, не потрібно робити виключення, оскільки зараз всім важко працювати, підтримувати сектор економіки, але ми це робимо. Наразі думка багатьох урядовців про гемблінг така, що це працююча сфера, якій не потрібно заважати.

Були кроки на початку повномасштабного вторгнення і з нашого боку: ми дозволяли релокацію та не створювали додаткових бюрократичних перепон, як держава іноді вміє робити. Тобто якщо у вас основний бізнес був зосереджений наприклад у Харківській області, а хотіли перемістити його на Захід України, то ми всіляко допомагали в цьому.

– Якщо ми вже заговорили про податки, то багато податкових дискусій було і є навколо законопроєкту 2713‑д. Він був прийнятий в першому читанні, потім підвис, і вже багато часу стоїть на місці. Це дуже турбує ліцензіатів, тому що вони чекають на ухвалення, щоб було вже певне компромісне вирішення дилеми між старим кодексом і новим законодавством. Як ви бачите перспективи цього питання на 2024 рік?

– Я вважаю, що умови початку діяльності і її ведення, тим паче в Україні, де гральний бізнес тільки легалізували, мають бути надлегкими для того, щоб не було перепон,  не було бажання залишатися на «темному боці» – нелегальному. Мають бути створені такі умови, щоб працювати втемну було невигідно.

Так само навпаки – якщо «душити» легального організатора високими податками, то це не дуже приваблює бізнесменів.

Законопроєкт 2713-д – це такий багатостраждальний документ, який багато хто очікував. І позиція КРАІЛ, і моя особиста, в тому, що це вдалий законопроєкт, в якому пропрацьовані всі спірні нюанси. Це та чітка система оподаткування, яка необхідна для сталої реформи і розуміння, чого варто очікувати. Я впевнений, що у 2024 році будуть внесені певні ноти ясності в питання оподаткування грального бізнесу.

Взагалі у світі працює історія: якщо у вас дорогі ліцензії, мають бути низькі податки. На жаль, у нашій країні є думка, що «навіщо низькі податки, вони багато заробляють, треба більші».  Але це так не працює.

Якби прийняли вже цей законопроєкт хоч в якомусь вигляді, це відкрило би шалені можливості і для наступних ліцензіатів. Ми навіть виступали за те, що, навіть якщо це не буде 2713-д, то будь-який подібний чіткий закон повинен бути. Весь світ працює за схемою GGR, і в них виходить. Давайте і ми так само діяти – це робоча й ефективна модель, навіть з точки зору менеджменту.

Як грають українці та чи є проблема лудоманії

– Чи можете розказати про те, як грають українці? Чому віддають перевагу, в яких обсягах, що їх цікавить, які мають запити? Наскільки відповідальна ця гра?

– Класичний образ гравця для мене – це середньостатистичний українець, в якого має бути запас капіталу, аби він міг собі дозволити розважатися, адже підкреслю, що азартна гра – це розвага. Для багатьох, особливо на початку реалізації реформи, гральний бізнес був практично як робота, де можна заробити грошей. І така схема, на жаль, ще інколи присутня в головах людей.

Є в нас і багато молоді, наприклад, ті, хто народилися в 2002 році, – це вже повноцінні гравці. У нас не так багато сталих і бувалих гравців, бо легалізована ніша відносно нещодавно. Крім того, такі частіше відвідують наземні казино.

До речі, коли я був у казино в Румунії, там ще більш-менш нормальна атмосфера. А от в Барселоні не отримав жодного задоволення. Там я зрозумів, що якщо і грав би, то онлайн. Бо туди важко потрапити, а коли потрапляєш, бачиш безлад – не так гарно і витончено, як у кіно, з шампанським і офіціантами. В реальності це купа людей навколо столів, де дилеру байдуже, чи будеш ти грати, чи ні – немає діалогу з людьми.

Тож, підкреслю, що наш український гравець – свідомий, розвинений, у чомусь ще трохи недосвідчений, тому йому треба чітко зрозуміти, що таке культура відповідальної гри, і ми над цим плідно працюємо.

– А яким видам ігор надають перевагу?

– За статистикою, це казино в мережі Інтернет і ставки на спорт, тобто беттінг. Якщо говорити, в які саме ігри грають, тут, на жаль, немає ще такого реєстру. Але ми над цим працюємо, хочемо реалізувати світові практики. Коли він з’явиться в нас, тоді можна буде це побачити і проаналізувати.

Проте ключовий момент, про який ми точно знаємо, – люди переважно не читають правил гри. Автоматично поставили галочку, ніби ознайомилися з умовами, і пішли далі. А потім, коли необхідно вивести кошти або щось інше, виникають нюанси.

– Проблема лудоманії все ще актуальна в нашому суспільстві? Як із цим ефективно боротися? Можливо, вже є якісь результати роботи над цим за поточний рік?

– Ми з вами свідомо підходимо до поняття азарту. А є люди, які до цього підходять несвідомо. Якщо говорити про цю проблему, у нас азартні ігри стали легальні у 2020 році, тоді ж ми вперше на широкий загал почули про лудоманію, про прояви вираженої ігрової залежності. Але це не означає, що проблема виникла саме тоді, коли виник легальний бізнес. У нас доволі довго існували нелегальні гральні заклади та лотереї.  Але ніхто вголос не казав про лудоманію в Україні.

По суті, захист прав громадян, а також боротьба із залежністю від азартних ігор – це одне з ключових завдань КРАІЛ. І тут навіть хочеться похизуватися інструментами, які ми вже маємо. Наприклад, в нас є Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх. Не сприймайте це як чорний список, це навпаки перелік осіб, куди можна потрапити за власним бажанням або бажанням родини, тобто родичів першого ступеню родства, або ж за рішенням суду. Найчастіше обмежуються саме за власним бажанням, що свідчить про усвідомлене ставлення до азартної гри та вихованість нашого гравця.

Станом на сьогодні у реєстрі перебувають 3136 людей. Динаміка самообмеження, починаючи з 2021 року, просто шалена. Це свідчить про те, що суспільство не тільки розуміє проблему, але й побачило можливі шляхи її вирішення, тобто зростає довіра до нас. Це є свідченням того, що ми рухаємось у правильному напрямку.

Крім того, проводиться багато досліджень серед гравців. КРАІЛ уклала багатосторонній меморандум з ЦОВами (центральними органами влади – ред.) та громадськими організаціями, і вже півроку ми співпрацюємо у цьому напрямі. Ми комплексно підходимо до проблеми вивчення лудоманії – що це таке, кого треба залучати та як забезпечити зниження соціальних ризиків, пов’язаних із організацією та проведенням азартних ігор.

Я вважаю, що Міністерство освіти і науки також  має займатися питанням ігрової залежності насамперед у школах і садочках, проводити серед дітей роз’яснювальну роботу, розповідати про азартні ігри, про можливу залежність та її наслідки.

– Як ви бачите відповідальність ліцензіатів у боротьбі з лудоманією?

– На мою думку, 80% відповідальності і роботи з вираженою ігровою залежністю лежить на організаторах. Наразі в нас воно так і є. В результаті комунікації, яку ми ведемо, я був приємно здивований розумінням з боку самих організаторів важливості «екологічного» гравця.

Пам’ятаю, як було раніше: заходиш у казино – тебе одразу обступили, тут наливають алкоголь, тут кредит одразу видають, якщо закінчилися гроші, поряд є ломбард, обмін валют тощо. Зараз все навпаки. І законом чітко врегульовані правила відповідальної гри.

Організатор має слідкувати за гравцем, аналізувати його стан. Наш легальний суб’єкт ринку заохочений до цього і до дослідження питання лудоманії. Вони вкладають великі гроші в це. Є навіть цілі групи організаторів, в які вони об’єднуються і створюють інституції з підтримки гравців.

Нелегальний оператор вдається до заборонених жахливих прийомів – це розсилки з бонусами, у закладах неконтрольовано пропонують алкоголь тощо. І тут справді потрібне тільки чітке розуміння проблеми.

Легальний же організатор – це той, який буде виховувати і розвивати відповідальність до гри.

Фінтех, платіжні можливості та перспективи ніші

– Онлайн-гемблінг тісно пов’язнаний з фінтехом: це і поповнення депозитів в казино, і вивід виграшів через певні платіжні сервіси та гаманці. Але наразі не всі способи є до кінця узаконеними, з чим були пов’язані навіть певні проблеми. Як ви зі свого боку регулюєте цей процес?

– Дійсно, проблема із законністю була, і не на порожньому місці. Ми ведемо дуже плідну співпрацю з Національним банком України як в частині виявлення і боротьби з нелегалами, з порушеннями, так і щодо створення нових екологічних умов для партнерства. Це є нашим завданням на 2024 рік – ми крокуємо шляхом діджиталізації, зокрема й у банківській сфері.

Наразі є багато платіжних систем і сервісів, що співпрацюють з операторами, мають B2B ліцензії, виходять на ринок з певними рішеннями. І якщо вони дотримуються вимог чинного законодавства, то й надалі все буде добре.

Зараз існує надпотужний трикутник партнерства «регулятор – бізнес – держава». Остання в обличчі НБУ і правоохоронних органів. Все працює дуже синергетично, я не можу з цього приводу не тішитися. Тому що дійсно свого часу представники ринку «отримали на горіхи», коли намагалися хитрувати, проте вони зрозуміли, що держава все бачить і контролює. Але при цьому держава не виступила каральним органом, а запропонувала сісти за стіл і прописати, як же правильно і прозоро працювати. Зараз ця робота з НБУ триває, і думаю, що дасть результат на початку 2024 року.

– Серед легальних платіжних інструментів, які доступні сьогодні гравцям, – це VISA, MasterCard, Apple Pay, Google Pay, City24, Easy Pay. А як бути з криптовалютами?

– Станом на сьогодні всі нарешті перестали робити вигляд, що крипти не існує. Вона є, і я знаю, що розроблено багато законопроєктів щодо легальної комфортної роботи з нею. Сфера гемблінгу – не виняток.

Ми розуміємо, що криптовалюта – найпотужніший фінінструмент, це зручно, швидко, тренд на сьогодні. Це легко в плані моніторингу. Тому до цього, сподіваюся, теж наближаємось.

– Якщо є якась нова платіжна система на ринку –  що їй потрібно, аби долучитися до списку вже названих, які обслуговують сферу гемблінгу?

– Виконати всі умови і дотримуватися вимог чинного законодавства. Тоді всі платіжні системи можна буде додати до списку інструментів. Якихось спеціальних ліцензій на це КРАІЛ не видає, ми не створюємо тут перепон.

– Які перспективи має сфера азартних ігор в найближчому майбутньому? Маєте прогнози на 2024 рік?

– Наше майбутнє завдання, практично місія – це презентація України на світовій арені шляхом демонстрації і реалізації потужних реформ. Коли ми легалізували гральний бізнес, увесь світ був у захваті, як швидко це можна зробити. 

Знаємо, що попереду буде перемога, а з нею і розвиток індустрії, залучення інвестицій, нових потоків, розширення світової економіки. У нас проводиться багато форумів, весь світ спостерігає за нами. І дійсно є багато бажаючих долучитися до нас й інвестувати.

Віримо, що коли бойові дії припиняться, Україна стане світовим центром боротьби, незалежності та державотворення. Ми наразі є свідками переродження фенікса.

Ще одне наше завдання – продовжувати активно займатись просвітницькою діяльністю. Це важка місія, адже дуже складно пояснювати щось людям, якщо вони не хочуть цього. Але це варто робити, треба пояснювати українцям, що вони отримають від грального бізнесу, навіщо це потрібно країні тощо.

Крім того, вважаю, що після війни багато ветеранів зможуть себе реалізувати як у сфері регуляції, так і в діджитал-секторі. Я сам як ветеран можу сказати, що це люди з досвідом, це надпотужний ресурс. Наприклад, до повномасштабного вторгнення Данія була однією з країн Європи з найбільшою кількістю військових. Так от в їхньому уряді майже 90% всіх посад займають саме ветерани, оскільки це люди зі сформованою системою цінностей та зрозумілими бажаннями. І в нас в майбутньому є план створювати територіальні органи нагляду і контролю із залученням саме ветеранів.

Тож, у підсумку, серед ключових цілей – бути повноцінною сферою економіки, фіналізувати податкову реформу через прийняття чіткого закону про податки у сфері азартних ігор, довести це до логічного стану, розвивати технологічний сектор, а також залучати інвестиції.