Стандартна версія
Комісіяз регулювання азартних ігор та лотерей
ГоловнаІнформаційні повідомлення29.10.2021, 16:22

Інформація щодо ігрової залежності (лудоманії), її проявів та наслідків, методик лікування

Інформація щодо ігрової залежності (лудоманії), її проявів та наслідків, а також існуючих методик лікування патологічної та проблемної ігрової залежності

Американською психіатричною асоціацією (АРА) у «Діагностичному і статистичному керівництві по психічних розладах» (DSM-5), оновленому у травні 2013 року, патологічні азартні ігри було перенесено в главу про залежність. Таке рішення АРА обґрунтовувалося результатами численних досліджень в області психології, нейробіології та генетики, які показали, що азартні ігри та наркоманія є суттєво подібнішими, ніж передбачалося раніше [1].

На сьогоднішній день дослідження демонструють, що патологічні гравці та споживачі наркотичних речовин поділяють схожу генетичну схильність до імпульсивності і прагненні до винагороди. Так само, як залежні від психоактивних речовин потребують сильніших доз, патологічні гравці потребують щоразу більш ризикованих дій. Так само як споживачі наркотичних речовин, відчувають симптоми відміни, коли їх позбавляють хімічної речовини, так і азартні гравці, страждають від позбавлення гострих відчуттів, яких вони очікують [2,3,4].

Пристрасть до ігор було офіційно визнано Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (ВООЗ) психічним розладом, а таке поняття як «ігровий розлад» включено до 11-го видання нормативного документа «Міжнародна статистична класифікація хвороб» (МКХ; 6С51; ICD11) та віднесено до розділу 06 «Розлади психіки, поведінки або розвитку нервової системи »[5].

Критерії. Розлад, пов’язаний з азартними іграми, характеризується моделлю постійної або періодичної поведінки в азартних іграх, яка може бути онлайн (тобто через Інтернет) або офлайн, що проявляється:

  1. порушенням контролю над азартними іграми (наприклад, початок, частота, інтенсивність, тривалість, припинення, контекст);
  2. підвищення пріоритету азартних ігор такою мірою, що азартні ігри отримують перевагу над іншими життєвими інтересами та повсякденною діяльністю;
  3. продовження або ескалація азартних ігор, незважаючи на настання негативних наслідків.

Модель поведінки має достатній ступінь серйозності, що призводить до значного погіршення в особистому, родинному житті, а також соціальній, освітній, професійній або інших важливих сферах функціонування. Характер поведінки при нездоровому захопленні азартними іграми може бути безперервним або епізодичним та повторюваним.

Розлад азартних ігор зазвичай проявляється протягом не менше 12 місяців (термін для призначення діагнозу), хоча необхідна тривалість може бути скорочена, якщо усіх діагностичних вимог дотримано, а симптоми є серйозними [6].

DSM-5, що вважається золотим стандартом Американської психіатричної асоціації з психічного здоров'я, створеним експертами у сфері психічного здоров'я для діагностики ігрової залежності використовує наступні критерії:

  1. Стійка та повторювана потреба грати в азартні ігри, яка викликає клінічно значущі порушення, що виражаються щонайменше чотирма ознаками, наявними у гравця протягом 12 місяців;
  2. Потреба збільшувати розмір ставок з метою досягнення бажаної гостроти відчуттів;
  3. Занепокоєння та роздратування під час спроб скоротити час гри або залишити гру;
  4. Неодноразові, але безуспішні спроби контролювати власну пристрасть до гри, скоротити час гри або кинути грати;
  5. Заклопотаність грою (наприклад, постійне повернення в думках до минулого досвіду ігор, думки про те, як отримати перевагу в грі, або планування чергової можливості зіграти, продумування способу знайти кошти для гри).
  6. Багато схильних до ігор відчувають себе пригніченими (відчуття безпорадності, провини, тривоги, депресії);
  7. Повернення через кілька днів після програшу з метою відігратися (повернути програне);
  8. Брехня з метою приховати рівень залученості в гру;
  9. Азартні ігри ставлять під загрозу стосунки з близькими, роботу, навчання або перспективи кар'єрного зростання.
  10. У разі відсутності коштів через гру людина перекладає вирішення цих проблем на інших.
  11. Ігрова поведінка не пояснюється маніакальним розладом.

Наявність чотирьох з наведених ознак у людини вказує за DSM-5 на ігрову залежність [6].

DSM-5 розрізняє три ступені важкості ігрової залежності:

Легка: відповідність 4-5 критеріям

Помірна: відповідність 6-7 критеріям

Важка: відповідність 8-9 критеріям

DSM-5 також розрізняє епізодичну та стійку ігрову залежність:

  1. Епізодична: відповідність діагностичним критеріям, що виявляється більш ніж один раз, при цьому вираженість симптомів між періодами ігрової залежності знижується мінімум на кілька місяців;
  2. Стійка: симптоми сталі, проявляються протягом декількох років.

Згідно DSM-5, ігрова залежність може перейти в стадію ремісії.

Розрізняють два види ремісії:

Рання ремісія: після підтвердження відповідності усім критеріям ігрової залежності ні одна з ознак не виявляється протягом 3-12 місяців;

Стійка ремісія: після підтвердження відповідності усім критеріям ігрової залежності ні одна з ознак не виявляється протягом більше 12 місяців.

Самодіагностика. Для здійснення оцінки проблеми з азартними іграми варто звертатися за допомогою до фахівців (сімейного лікаря, лікаря-психіатра).

Самостійно ж оцінити власний стан можна за допомогою спеціальних онлайн-опитувальників [7].

Скористатись допомогою спеціалізованих міжнародних ресурсів (у тому числі українською мовою), таких як центр Gambling Therapy (глобальна послуга, що пропонує безкоштовні практичні поради та емоційну підтримку всім, хто постраждав від азартних ігор) [8].

Використати Інструмент самооцінки (анкета англ. мовою) [9,10].

Фактори ризику.

  1. Розлади психічного здоров'я. Люди, які нав'язливо грають, часто мають проблеми зі зловживанням психоактивними речовинами, страждають від розладів особистості, депресії або тривоги. Компульсивні азартні ігри також можуть бути пов'язаними з біполярним розладом, обсесивно- компульсивним розладом (ОКР) або синдромом дефіциту уваги / гіперактивності (СДУГ);
  2. Вік. Патологічна пристрасть до азартних ігор частіше зустрічається у людей молодого та середнього віку. Азартні ігри у дитинстві або підлітковому віці підвищують ризик розвитку залежності від азартних ігор. Разом з тим пристрасть до азартних ігор серед літніх людей також може бути проблемою;
  3. Стать. Пристрасть до азартних ігор частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок. Жінки, які грають в азартні ігри, як правило розпочинають грати пізніше та можуть швидше стати залежними. Водночас моделі азартних ігор серед чоловіків і жінок стають все більш схожими;
  4. Вплив сім'ї або друзів. Якщо у членів сім'ї або друзів є проблеми з азартними іграми, шанси, що вони з'являться у гравця, теж є вищими;
  5. Ліки, що застосовуються для лікування хвороби Паркінсона та синдрому неспокійних ніг. Агоністи дофаміну, мають рідкісний побічний ефект, який подекуди може призводити до компульсивної поведінки, включаючи азартні ігри;
  6. Певні характеристики особистості. Імпульсивні, неспокійні або схильні до нудьги особи можуть більше піддаватись ризику, пов’язаному з пристрастю до азартних ігор.

Ускладнення. Пристрасть до азартних ігор може мати серйозні та довгострокові наслідки для життя людини, наприклад:

  1. Проблеми в стосунках;
  2. Фінансові проблеми, у тому числі банкрутство;
  3. Правові проблеми або позбавлення волі;
  4. Низька продуктивність праці або втрата роботи;
  5. Незадовільний загальний стан здоров'я;
  6. Самогубство, спроби самогубства або суїцидальні думки.

Превентивні заходи.

Хоча не існує перевіреного способу запобігти нездоровому захопленню азартними іграми, але корисними залишаються освітні програми, орієнтовані на окремих осіб та групи підвищеного ризику. Відомо, що освіта, просвіта та інформування про наслідки ігрової залежності здатні позитивно впливати на поведінковий вибір людини.

Якщо особа має фактори ризику компульсивної пристрасті до азартних ігор, варто подбати про те, щоб уникати:

- азартних ігор в будь-якій формі;

- людей, які грають в азартні ігри;

- місць, де вони відбуваються.

Звертатися до фахівців рекомендується за перших ознаках проблеми та для запобігання погіршенню стану пристрасті до азартних ігор.

Лікування та корегування стану.

Подібність між патологічними азартними іграми і розладами, пов'язаними з вживанням психоактивних речовин, включаючи нейробіологічний збіг, допомогла підібрати адекватні способи їх коригування [11]. Так патологічні гравці набагато краще реагують на ліки і терапію, яка використовується для лікування залежностей, ніж на стратегії для приборкання компульсії. 3 причин, які залишаються неясними, ліки, що використовуються для лікування наркозалежності, виявилися також ефективними в лікуванні ігрової залежності [12].

Значна кількість досліджень підтверджує, що ще одним ефективним засобом лікування залежності є когнітивно-поведінкова терапія, під час якої люди вчаться чинити опір небажаним думкам та звичкам.

Лікування нав’язливих азартних ігор характеризується підвищеною складністю. Як правило люди важко визнають, що мають проблеми. А головним компонентом лікування є саме визнання того, що особа - завзятий гравець.

Лікування компульсивної пристрасті до азартних ігор може включати наступні підходи:

Терапія.

Поведінкова або когнітивно-поведінкова, сімейна терапія. Поведінкова терапія використовує систематичний вплив на поведінку, вчить навичкам, що дозволяють знизити бажання грати. Когнітивно-поведінкова терапія спрямована на виявлення ірраціональних і негативних переконань та заміну їх здоровими, позитивними.

Ліки.

Антидепресанти та стабілізатори настрою можуть допомогти при депресії, ОКР або СДУГ. Варто пам’ятати, що лікування призначає лікар – психіатр.

Групи самодопомоги.

Розмови з іншими людьми, які мають проблеми з азартними іграми, можуть бути корисною частиною лікування. Про наявність груп самодопомоги та додаткові ресурси може розповісти лікуючий лікар.

В програму боротьби з цією залежністю важливо також залучати родину та оточення.

Корисні ресурси:

  1. Diagnostic And Statistical Manual Of Mental Disorders, Fifth Edition. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596 Luke Clark.
  2. Pathological Choice: The Neuroscience of Gambling and Gambling Addiction. J Neurosci. 2013 Nov 6; 33(45): 17617–17623. doi: 10.1523/JNEUROSCI.3231-13.2013 PMCID: PMC3858640 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3858640/
  3. Luke Clark. Pathological Choice: The Neuroscience of Gambling and Gambling Addiction. J Neurosci. 2013 Nov 6; 33(45): 17617–17623. doi: 10.1523/JNEUROSCI.3231-13.2013 PMCID: PMC3858640 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3858640/
  4. Paola Mascia, Nichole M Neugebauer. Exposure to conditions of uncertainty promotes the pursuit of amphetamine. Neuropsychopharmacology volume 44, pages 274–280 DOI https://doi.org/10.1038/s41386-018-0099-4 https://www.nature.com/articles/s41386-018-0099-4
  5. ICD-11/International Classification of Diseases 11th Revision · The global standard for diagnostic health information https://www.who.int/standards/classifications/classification-of-diseases https://icd.who.int/browse11/1-m/en#/http%3a%2fid.who.int%2ficd%2fentity%2f499894965
  6. What is Gambling Disorder?
    https://www.psychiatry.org/patients-families/gambling-disorder/what-is-gambling-disorder#:~:text=A%20diagnosis%20of%20gambling%20disorder.back%20on%20or%20stop%20gambling
  7. Compulsive gambling. Mayo Clinic
    https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/compulsive-gambling/symptoms-causes/syc-20355178 http://www.gamblersanonymous.org/ga/content/20-questions
  8. https://www.gamblingtherapy.org/uk/?=self-assesment
  9. https://www.gamcare.org.uk/understanding-gambling-problems/self-assessment-tool/
  10. https://www.begambleaware.org/do-i-have-gambling-problem
  11. Petry NM, Blanco C, Auriacombe M, Borges G, Bucholz K, Crowley TJ, Grant BF, Hasin DS, O'Brien C. An overview of and rationale for changes proposed for pathological gambling in DSM-5. J Gambl Stud. 2013 doi: 10.1007/s10899-013-9370-0
  12. Leeman RF, Potenza MN. Similarities and differences between pathological gambling and substance use disorders: a focus on impulsivity and compulsivity. Psychopharmacology (Berl). 2012 Jan;219(2):469-90. doi: 10.1007/s00213-011-2550-7

*матеріали надано державною установою «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» на запит КРАІЛ

Помилка...
Некоректний ввод...
Невірний захісний код...